Чи стане ЕСКО реальністю в Україні?

У Деренергоефективності впевнені, що ЕСКО стає реальністю в Україні: 22 бюджетні установи буде енергомодернізовано за механізмом енергосервісу, – повідомляє агентство. На скільки ефективним може бути утеплення бюджетних установ у такий спосіб та які перспективи ЕСКО в Україні – спробували розібратися експерти НАРУ.

9 квітня 2015 року прийнято Закон України № 327-VIII «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».

Суть цього законодавчого акту полягає в тому, що енергоефективні заходи в державних і муніципальних будівлях впроваджуються енергосервісними компаніями, як українськими, так і іноземними, за власні чи запозичені кошти на умовах енергосервісного договору.

Низький рівень енергоефективності є однією з найгостріших проблем української економіки, то ж прийняття цього Закону є актуальним.

Відповідно до Закону енергосервісний договір – це договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів чи житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.

Тобто, енергосервісний договір є особливою формою фінансування енергомодернізації на належних установам і закладам об’єктах, що дозволяє залучати зовнішні кошти у рахунок майбутнього скорочення енерговитрат. Певною мірою, це нагадує договір про виконання робіт/надання послуг, що має значні особливості по своїй оплаті.

Щорічні платежі виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором мають становити не менше 80 відсотків та не більше 90 відсотків суми щорічного скорочення витрат замовника. Строк дії енергосервісного договору за Законом не може перевищувати 10 років.

У ЄС працюють дві основні моделі енергосервісних контрактів (energy service contracts, energy perfomance contracts): guaranteed savings and shared savings, тобто гарантовані заощадження і поділені заощадження.

Модель поділених заощаджень передбачає розподіл грошових витрат замовника відповідно до визначеного заздалегідь рівня, залежно від ціни проекту, строку контракту і ризиків сторін. Модель гарантованих заощаджень передбачає певний рівень скорочення споживання енергії, що є гарантією для замовника.

Суттєва різниця цих моделей полягає у тому, скорочення чого саме гарантується: споживання енергії чи грошових витрат замовника. Модель гарантованих заощаджень перекладає, зазвичай, всі конструктивні ризики на ЕСКО, тож навряд чи виконавець братиме ще й кредитні ризики. Така модель працює у розвинених країнах. Модель поділених заощаджень покладає частину конструктивних ризиків на замовника, отже він менш схильний до кредитних ризиків, покладаючи їх на ЕСКО. Закон № 327-VIII передбачає можливість застосування обох названих концепцій.

Законодавство з питань ЕСКО, прийняте в рамках імплементації Директиви 27/2012/ЕС та на виконання Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, окрім названого вище закону, включає зміни до Бюджетного Кодексу України щодо можливості розпорядників бюджетних коштів брати довгострокові зобов’язання за енергосервісом (Закон № 328-VIII від 09.04.2015) та постанову Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 845 «Про затвердження Примірного енергосервісного договору». Крім того:

  • ДСТУ, затвердженим наказом Мінрегіону від 27.07.2015 № 178, установлено Методику визначення базового рівня споживання (у разі недотримання санітарних та інших умов);
  • наказом Мінфіну від 06.11.2015 р. № 996 внесено зміни до економічної класифікації видатків бюджету та введено новий код економічної класифікації видатків бюджету – 2276 “Оплата енергосервісу”;
  • Наказом Мінфіну від 04.12.15 № 1118 передбачено можливість формувати кошторису видатків бюджетних установ з урахуванням видатків на оплату енергосервісу;
  • Наказом Мінфіну № 1117 від 04.12.15 Інструкцію застосування економічної класифікації видатків бюджету доповнено кодом 2276 «Оплата енергосервісу».

Водночас, як будь-яка новація, ЕСКО не оминули проблеми.

З 1 серпня 2016 року набрав чинності Закон України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», яким скасовується Закон України «Про здійснення державних закупівель», що, у свою чергу, унеможливлює проведення закупівель енергосервісу. Зазначене питання потребує врегулювання.

У Парламенті зареєстровано законопроект № 4549 про внесення змін до Закону № 327-VIII. Він містить як технічні правки у зв’язку із зміною базового законодавства в сфері закупівель, так і норми з удосконалення положень відповідно до пропозицій потенційних учасників енергосервісу, у тому числі місцевих органів виконавчої влади. Проект схвалено профільним комітетом та готується до розгляду у першому читанні.

Безумовно, ЕСКО в Україні має перспективи.

Замовниками у системі енергосервісу стануть органи публічної влади, їх установи, організації, заклади, які мають на балансі приміщення і платять все більші рахунки за енергоносії.

Запровадження ЕСКО дозволить створити новий серйозний ринок, дає шанс органам публічної влади і державі заощадити і кошти, і енергоносії. Однак цей механізм на сьогодні потребує серйозної апробації та законодавчого доопрацювання.

Опубліковано в Статті