Про нові підходи до класифікації об’єктів будівництва і не тільки

 Експерти НАРУ 10 жовтня взяли участь у засіданні круглого столу на тему “Реформування дозвільної системи у сфері будівництва як засіб ефективної боротьби з незаконними забудовами”, організованого  Ukrainian Building Community.

Предметом обговорення став зареєстрований в Верховній Раді України за номером № 4733-1 законопроект, розроблений групою народних депутатів спільно з Держархбудінспекцією та Мінрегіоном.

Автори представили переваги переходу до двоступеневої дозвільної системи:

Однак законопроектом пропонується суттєво змінити не лише загальні підходи до класифікації об’єктів будівництва, але й дозвільну процедуру, розподіл повноважень між суб’єктами містобудівної діяьності тощо. Тому зупинимося докладніше на його новелах.

Спочатку про основне: як і навіщо розподіляти, чи то класифікувати, об’єкти будівництва.

Директивою Ради Європейського Союзу 89/106/ЄЕС, прийнятою у 1988 році, країнам, що входять до складу Євросоюзу, було запропоновано новий підхід до питань технічного регулювання будівельної діяльності, які запроваджуються нині і в Україні.

У 2009 році ДБН  В.1.2-14-2009 було затверджено загальні принципи надійності та конструктивної безпеки в будівництві. Цим документом, розробленим з урахуванням положень міжнародних документів ISO 2394:1994 (“General principles on reliability for structures” (“Загальні принципи забезпечення надійності конструкцій”)) та EN 1990:2002 “Eurocode-Basis of structural design” (“Основи проектування конструкцій”), нормативно визначено поняття “Клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва” та встановлено характеристики можливих наслідків від відмови будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Статтею 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” введено поняття “категорія складності об’єкта будівництва”, яка визначається на підставі його класу наслідків (відповідальності).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 затверджено Порядок віднесення об’єктів будівництва до IV та V категорій складності, а ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 “Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва” (далі – ДСТУ) установлено відповідні вимоги та рекомендації.

Категорію складності використовують для визначення стадійності проектування, обов’язковості проведення експертизи проектної документації, особливостей дозвільних процедур, що, в цілому, відповідає європейським підходам до управління на принципах ризик-менеджменту (коли рівень державного регулювання і ступінь контролю залежить від ступеню можливих ризиків від відмови об’єктів будівництва). У ланці дозвільно-реєстраційних процедур це виражається у різних документах, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт для спорудження різних об’єктів: повідомлення, декларація, дозвіл.

За останні роки поняття категорії складності освоєно будівельною спільнотою та міцно увійшло в обіг. Випущено Методичний посібник, до підготовки якого долучилися і фахівці НАРУ. То чи варто ламати вже звичний хід речей?

Насправді, проблема у наступному.

Об’єкти середнього класу наслідків (СС2) за вітчизняною класифікацією відносяться до різних категорій складності (ІІІ та ІV), щодо яких застосовуються кардинально відмінні дозвільно-реєстраційні процедури: по ІІІ категорії – декларація без жодних підтверджуючих документів, по ІV – дозвіл, обов’язкова експертиза проекту за всіма параментрами, наявність ліцензії на виконання будівельних робіт.

В межах одного класу наслідків (відповідальності) занизити категорію складності і, тим самим, уникнути необхідних дозвільних процедур для недобросовісних забудовників не так і складно. А тут – і незаконне будівництво, і порушення вимог безпеки та установлених нормативів. Тому установлення більш жорстких вимог щодо об’єктів будівництва ІІІ категорії складності, відмова яких несе значні ризики для життя і здоров’я людей, довкілля, та може спричинити серйозні економічні збитки, дійсно на часі. Перехід до класифікації об’єктів за класом наслідків (відповідальності) – один із можливих варіантів вирішення цього питання.

Така реформа, окрім іншого, зблизить національні та європейські підходи до класифікації об’єктів. Адже категорії складності – виключно українське поняття, і в жодній країні в такому контексті воно не застосовується.

Чи стануть запропоновані новації критичними і обтяжливими для будівельної галузі? Однозначної відповіді немає. Адже разом із посиленням регулювання будівництва об’ктів ІІІ категорії складності передбачається перехід до спрощеного порядок початку будівництва 80% більш простих об’єктів. Та й клас наслідків (відповідальності) не є новим поняттям для замовників і проектних організацій: на сьогодні цей показник і так обов’язково визначається для кожного об’єкта. А щодо експертизи і дозвільних процедур, то тут питання балансу інтересів бізнесу і суспільства. Враховуючи не завжди позитивний досвід будівництва за декларативним принципом схиляємось на користь останнього.

Не можна оминути увагою й інші законодавчі новації законопроекту, що розглядаєть, зокрема щодо:

  • концептуальних змін щодо здійснення контролю за спорудженням об’єктів місцевими органами державного архітектурно-будівельного контролю (на сьогодні вони контролюють усі об’єкти, розсташовані на їх території, навіть якщо дозвіл видається ДАБІ);
  • можливості утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування для прийнятя в експлуатацію об’єктів;
  • повернення необхідності отримання ордера на знесення зелених насаджень на будмайданчику, скасованого ще у 2011 році тощо.

Не всі з них є однозначними, тому потребують обговорення при підготовці законопроекту до розгляду у другому читанні. Та й ряд інших нагальних питань містобудівної діяльності, пов’язаних із запропонованою реформою, законопроектом не врегульовуються (з найбільш критичних – розмежування понять “об’єкт” і “будова”). Відповідні пропозиції НАРУ разом з народними депутатами підготовлено та подано відповідно до регламентних вимог до профільного комітету Верховної Ради України.

 

     

 

Опубліковано в Статті