Прийнято закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності

Учора Верховною Радою за результатами розгляду у другому читанні прийнято проект Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення містобудівної діяльності» реєстраційний № 4733-1).

Нагадаємо, що експерти НАРУ брали безпосередню участь в обговоренні, супроводженні і доопрацюванні цього законопроекту, у тому числі у складі робочої групи в профільному Комітеті Верховної Ради України.

Ми інформували про концептуальні підходи до цієї реформи. Сьогодні про зміни, що вносяться, докладніше:

      • змінено загальні підходи до класифікації об’єктів будівництва (скасовуються категорії складності, диференціація дозвільно-реєстраційних та контрольних функцій віднині буде здійснюватися на підставі класів наслідків (відповідальності) об’єктів);
      • на рівні закону визначено поняття класу наслідків (відповідальності) та окремі критерії для віднесення об’єктів до СС1 і СС3;
      • для об’єктів ІІІ категорії складності замість декларативних процедур запроваджуються дозвільні процедури, повертається обов’язкова експертиза проектів та ліцензування будівельних робіт. На думку авторів, це має стати ефективним інструментом для боротьби з будівельними аферами та недоброчесними забудовниками;
      • змінюється обсяг повноважень, що делегуються органам місцевого самоврядування:  

– на сьогодні села, селища можуть отримати повноваження з дозвільно-реєстраційних та контрольних функцій щодо об’єктів будівництва І-ІІІ категорії складності, міста – щодо об’єктів I-IV категорії.

– планується (відповідно до результатів обговорення в сесійній залі), що населені пункти з чисельністю населення до 50 тис. самостійно опікуватимуться об’єктами класу наслідків (відповідальності) СС1, а понад 50 тис. населення – СС1 і СС2;

      • змінено підходи до експертизи проектів:

– установлено щоквартальну звітність експертних організацій та можливість виключення їх з переліку у разі невідповідності критеріям;

– передбачено можливість створення СРО експертних організацій та делегування їм визначених законом повноважень;

– скасовано обмеження щодо експертизи проектів IV і V категорій складності, що споруджуються за державні кошти, лише державними експертними організаціями. Натомість установлено конкретні вимоги до організацій, які проводять таку експертизу щодо об’єктів класу наслідків СС3;

      • на рівні закону установлено вимоги до містобудівних умов і обмежень: установлено виключний перелік документів, що подаються замовником (містобудівний розрахунок подаватиметься ще до 1 січня 2019 року), підстави для відмови і скасування містобудівних умов, їх зміст тощо), термін видачі продовжено з 7 до 10 днів, запроваджено відкритий реєстр містобудівних умов;
      • установлено повноваження Кабінету Міністрів визначати перелік будівельних робіт, які не потребують отримання дозвільних документів та після яких об’єкт не приймається в експлуатацію;
      • проведено суттєве підвищення відповідальності за всіма видами правопорушень;
      • повертається розмежування понять «об’єкт» і «комплекс (будова)» як сукупність об’єктів, що будуються за єдиною проектною документацією. При цьому проведення експертизи, подання документів, що дають право на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію та здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо комплексів (будов), до складу яких належать об’єкти різного класу наслідків буде здійснюватися у порядку,визначеному Кабінетом Міністрів України;
      • установлено, що відповідальність за правопорушення, вчинені на об’єкті, що належить до складу комплексу (будови), визначається у межах класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта;
      • встановлюються особливості державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду (можливість штрафів на одному об’єктів щодо кількох суб’єктів містобудування, планові і позапланові перевірки, підстави і особливості їх проведення);
      • нагляд за діяльністю забудовників по виконанню договорів ФФБ і ФОН передано від Держархбудінспекції до місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад;
      • уточнено процедуру видалення зелених насаджень на будівельному майданчику та сплати їх відновної вартості без отримання дозволу (ордера), на підставі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт;
      • передбачено обов’язок замовника інформувати органи держархбудконтролю про коригування проектної документації та відповідальність за неподання такої інформації;
      • запроваджено нові підстави для скасування дозволу на виконання будівельних робіт: систематичне (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю та скасування містобудівних умов і обмежень. Останнє також визначено підставою для скасування повідомлення про початок будівництва і декларації про прийняття об’єкта в експлуатацію;
      • скасовано контроль за будівництвом об’єктів за територіальним принципом (на сьогодні якщо повноваження делеговано, то місцева Інспекція на своїй території контролює усі об’єкти, незалежно від їх категорії складності). Натомість запроваджено принцип: який орган видає документ на право виконання підготовчих і будівельних робіт – той і контролює спорудження об’єкта;
      • ліквідовано технічну неузгодженість у ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», щодо відповідальності замовника за видачу органами держархбудконтролю дозвільної документів, оформлених з порушеннями законодавства тощо.

На жаль, поза увагою народних депутатів залишилось ряд конструктивних пропозицій, наданих при підготовці законопроекту до другого читання, які відображені у порівняльній таблиці: щодо створення можливості для залучення незалежних акредитованих органів з інспектування, запровадження єдиних підходів до забезпечення надійності та безпеки об’єктів будівництва протягом усього їх життєвого циклу, створення застосування в Україні принципів та умов контрактів Міжнародної федерацій інженерів – консультантів (FIDIC) тощо.

Закон, у разі його підписання Президентом України, набере чинності через 4 місяці з дня його опублікування. За цей час має бути прийнято комплекс змін до актів Уряду, наказів Мінрегіону, нормативних документів у будівництві, які забезпечать його реалізацію на практиці. НАРУ буде долучатися до їх опрацювання. Ми готові отримати пропозиції учасників будівельного ринку з цих питань, які просимо надсилати на електронну адресу: nadu_office@ukr.net.

Опубліковано в Статті