Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Законодавство з питань відповідальності у будівництві у нинішньому вигляді було сформовано з прийняттям Закону України № 4220-VІ від 22 грудня 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності».

В умовах кардинального спрощення дозвільно-погоджувальних процедур прийнятим незадовго перед тим Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон № 4220 встановлював досить жорстку відповідальність усіх учасників будівельного процесу. Розміри штрафних санкцій були приведені до обґрунтованого рівня, що мало забезпечити виконання їх каральних і превентивних функцій, та застосовувалися з урахуванням принципів ризик-менеджменту: виходячи з категорії складності об’єкта будівництва, яка характеризує можливі збитки у разі його відмови (руйнування, втрати придатності).  

Було установлено відповідальність за порушення при здійсненні нових видів діяльності, які виникли у зв’язку із прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та за які на той час відповідальність не була передбачена взагалі (виконання робіт без повідомлення чи декларації, тощо). Визначено персональну відповідальність працівників, які виконують роботи, неналежне виконання яких може нести загрозу життю і здоров’ю населення (головний інженер проекту, головний архітектор проекту, експерт, що здійснює експертизу проекту, інженер технічного нагляду тощо). Встановлено відповідальність посадових осіб за правопорушення, які вчиняються ними під час виконання повноважень (порушення строків реєстрації декларацій та видачі документів дозвільного характеру, вимагання при цьому документів, не передбачених законодавством, порушення при видачі технічних умов тощо).

Відповідальність за порушення вимог містобудівного законодавства, пов’язані з проектуванням, будівництвом об’єктів нерухомості, а також експлуатацією самочинно побудованих будівель і споруд на сьогодні передбачена:

  • статтями 96, 96-1 та  188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  • статтею 197-1 Кримінального кодексу України;
  • Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Кодексами установлена відповідальність фізичних та посадових (службових) осіб, а окремим законом – суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). При цьому Закон визначав штрафні санкції у мінімальних заробітних платах, у той час як Кодекси традиційно послуговувалися неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, установленим на рівні 17 гривень.

З початку року система відповідальності за правопорушення містобудівної діяльності зазнала суттєвих змін.

З підвищенням удвічі мінімальної заробітної плати виникло питання щодо адекватності аналогічного подвоєння штрафів, адже ризики від порушень не завжди носять економічний характер. То ж стало зрозуміло, що без детального перегляду конкретних санкцій не обійтись.

Законодавчо це питання вирішується у два етапи.

Законом України від 20.12.2016 № 1791-VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» у статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» слова «мінімальних заробітних плат» замінено словами «прожиткових мінімумів для працездатних осіб».

Таким чином штрафні санкції у грошовому виразі і за динамікою їх зростання залишилися без змін.

Довідково:

Мінімальна заробітна плата у 2016 в Україні складала:

  • з січня по квітень – 1378 гривень;
  • з травня по листопад – 1450 гривень;
  • у грудні – 1600 гривень.

Прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць відповідно до державного бюджету на 2017 рік, складає:

  • з січня по квітень – 1600 грн.
  • з травня по листопад – 1684 грн.
  • у грудні – 1762 грн.

Водночас Верховною Радою прийнято Закон України від 17 січня 2017 року № 1817-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» (реєстраційний номер законопроекту 4733-1, подано на підпис Президенту України, детально про внесені зміни ТУТ).

Цим законом, серед іншого, змінено загальні підходи щодо відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Перш за все, це пов’язано зі зміною загальних підходів до класифікації об’єктів будівництва, відповідно до яких скасовуються категорії складності (І, ІІ, ІІІ, ІV, V), а диференціація дозвільно-реєстраційних та контрольних функцій передбачена підставі класів наслідків (відповідальності) об’єктів (СС1, СС2, СС3). Відповідно, замість п’яти рівнів градації штрафних санкцій застосовуватиметься тільки три. Крім того, передбачено суттєве підвищення відповідальності майже за всіма видами правопорушень, особливо щодо об’єктів, які раніше належали до ІІІ категорії складності.

Новелою цього закону є норма про те, що суб’єкти містобудування несуть відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вчинені на об’єкті, що належить до складу комплексу (будови), у межах класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта. Це має дозволити додатково диференціювати таку відповідальність, однак механізм реалізації цієї норми залишається невизначеним: Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо комплексів (будов), до складу яких належать об’єкти різного класу наслідків (відповідальності), визначатиметься Кабінетом Міністрів України.

Закон, у разі його підписання Президентом України, набере чинності через 4 місяці з дня його опублікування. За цей час Уряд та центральні органи виконавчої влади мають внести зміни до нормативно-правових актів і нормативних документів у будівництві, які забезпечать його реалізацію на практиці.

 

Опубліковано в Статті